Мертва зона - Страница 133


К оглавлению

133

Джонні, Ви не проти, як я дам Вашу адресу декому з тих, що були тоді в нас на вечірці? Вони хочуть написати Вам і подякувати. І мати Патті Стрейчен також — пригадуєте, та, що зчинила ґвалт, коли її дорогесенька донечка зомліла й гепнулася на лужку. Тепер вона Вас зашанувала. До речі, з Патті в мене розладналося. Який для неї кавалер з такого «зеленого хлопчика» (ха-ха), та ще й на відстані — адже Патті, як Ви розумієте, їде у Вассар. То я вже тут підчепив собі одну лялечку.

Пишіть мені, друже, як буде змога. Судячи з батькових слів, Ви зовсім «пустилися берега», тільки не знаю, з чого б то. Як на мене, Ви зробили все, що могли. Мабуть, він щось не так зрозумів, га, Джонні? Ви ж не пустилися берега, правда? Будь ласка, напишіть мені, що все з Вами гаразд, а то я тривожуся. Ото сміх — дурноверхий дивак Чак тривожиться за Вас! Але я справді тривожуся.

Коли будете писати, поясніть мені, чого це тому Холденові Колфілду весь час так тоскно жити, — він же навіть не чорний.

...

Р. S. Лялечку звуть Стефані Ваймен, і я вже дав їй прочитати «Щось лихе до нас іде». А ще їй подобається панк-рок-група «Рамонес», раджу й Вам послухати — ті хлопці й мертвого розбудять.

...

17 жовтня 1977 р.

Привіт, Джонні!

Ну, отак воно краще, тепер бачу, що з Вами все гаразд. Реготав до упаду, читаючи про Ваші діла на ниві громадських робіт у Фініксі. А тим, що обгоріли на сонці, Ви мене не розжалобите, бо я не менше погорів у чотирьох іграх за стовінгтонських «Тигрів». Мабуть, тренер має рацію: просто футбол — це футбол для дурнів, принаймні тут. Наш результат на сьогодні 1:3, і в тій грі, яку ми виграли, я провів три м’ячі, але так ухекався, що на хвильку відкинув копита, і моя Стеф страшенно перепудилась (ха-ха).

Я не відписав Вам одразу, бо хотів відповісти на Ваше запитання, що думають мої предки про Грега Стілсона тепер, коли він «при виконанні». Минулого тижня я їздив на суботу та неділю додому, отож доповідаю. Спершу я запитав батька і почув: «Невже Джонні й досі цікавить той тип?» А я йому: «Мабуть, такий у нього поганий смак, коли він хоче знати твою думку». Тоді він до матері: «Ти диви, який він став розумник на тих курсах. Недарма я на них сподівався!».

Ну, коротше кажучи, багатьох тут дуже здивувало, як хвацько Стілсон узявся до діла. Батько сказав так: якби його виборців опитали, як вони оцінюють діяльність свого конгресмена за перші десять місяців, більшість поставила б йому «четвірку». А за роботу над Картеровим енергетичним законопроектом і за його власний законопроект про нафтове опалення житлових будинків у Н.-Гемпширі — «п’ятірку». І ще одну «п’ятірку» за старанність. Батько просив переказати Вам, що, мабуть, він помилявся, коли називав Стілсона провінційним блазнем.

Від інших людей у Бангорі я теж дещо почув. Усім подобається, що він не нап’яв на себе темного костюма. Місіс Джарвіс, власниця «Хвилиньки» (вибачайте за помилку, але так на вивісці), вважає, що Стілсон не боїться «отих великих торбохватів». А Генрі Берк, хазяїн «Барила», веселої пивниці в центрі міста, сказав, що Стілсон зробив «з біса добрячий шмат роботи». Решта каже приблизно те саме. Порівнюють, що зробив Стілсон і чого не зробив Картер, у якому майже всі дуже розчарувались і тепер кусають лікті, що голосували за нього. Я питав у декого, чи не тривожить їх, що навколо Стілсона й досі крутяться залізні вершники, а той Санні Еллімен у нього за помічника. Та їм, як видно, на це начхати. А власник дискотеки сказав: «Коли вже Том Хейден угамувався, а Елдрідж Клівер навернувся до Христа, то чом би тим мотоциклістам не стати добропристойними громадянами? Махни рукою і забудь».

Отак воно. Написав би більше, але треба збиратись на тренування. В неділю «Дикі коти» з Барре дадуть нам пити. Дожити б до кінця сезону.

Ну, бувайте здорові, друже.

«Нью-Йорк таймс», 4 березня 1978 р.

В ОКЛАХОМІ ВБИТО АГЕНТА ФБР

(Спеціально для «Н.-Й. Т.») Едгар Ленкт, 37 років, з десятирічним стажем у ФБР, минулої ночі загинув унаслідок очевидного зумисного вбивства на закритій автостоянці в Оклахома-Сіті. За даними поліції, в машині Ленкта вибухнув заряд динаміту, коли він увімкнув запалювання. Подібний типово гангстерський спосіб розправи був застосований і два роки тому при вбивстві арізонського репортера Дона Болза, що провадив приватне розслідування, проте шеф ФБР Вільям Вебстер не вбачає зв’язку між цими двома випадками. На запитання про можливу причетність Ленкта до розслідування темних махінацій із земельними ділянками й гаданої участі в них місцевих політичних діячів м-р Вебстер не дав певної відповіді.

Останнє завдання агента Ленкта явно несе на собі печать таємниці. За неофіційними відомостями з міністерства юстиції, м-р Ленкт не мав відношення до розслідування земельних махінацій, а виконував завдання, пов’язане з питаннями державної безпеки.

М-р Ленкт перебував на службі у ФБР з 1968 року і…

Розділ двадцять п’ятий

1

Блокнотів у шухляді письмового стола Джонні побільшало: спершу замість чотирьох стало п’ять, а на осінь 1978 року — вже сім. Тієї осені, коли помер папа римський, а невдовзі по тому і його наступник, у проміжку між цими двома подіями Грег Стілсон привернув до себе увагу всієї країни.

Відтіснивши на чергових виборах обох партійних кандидатів, він знову пройшов до палати представників і, коли внаслідок 13-ї пропозиції країна різко хитнулася вправо, заснував нову партію «Америка сьогодні». Та найразючіше було те, що кілька конгресменів зрадили свої партії і, як казав Грег, «примотнулися» до нього. Більшість тих діячів дотримувалась майже однакових поглядів, що їх Джонні визначав як фальшиво-ліберальні у питаннях внутрішньої і політики і помірні, якщо не консервативні, в зовнішньополітичних питаннях. Жоден з них не підтримував угод Картера щодо Панамського каналу. А досить, було злущити лак лібералізму з їхньої внутрішньополітичної програми, як і вона виявлялася такою самою консервативною. Партія «Америка сьогодні» вимагала повести нещадну боротьбу з «китами» торгівлі наркотиками, надати містам право самостійно розв’язувати свої проблеми («Трудівник-фермер сплачує податки не для того, щоб вони йшли на метадонові програми Нью-Йорка», — заявив Грег); покінчити з усіма видами матеріальної допомоги повіям, сутенерам, бродягам, колишнім карним злочинцям: знизити податки за рахунок скорочення витрат на соціальні потреби. Все те було давньою піснею, але Грегова партія «Америка сьогодні» переклала її на приємний новий мотив.

133